Зарічне - Антонівка

На крайньому півночі нашої області є унікальний маршрут між Зарічним і Антонівкою. Ці населенні пункти поєднанні найдовшою у Європі діючою вузькоколійною залізницею, що працює тут з 1895 року.

1. Кількість фотографів зачасту перевищує кількість пасажирів :)


2. Привід потягам! Місцеві жителі називають його "кукушкою" :)


3. У потязі всього чотири вагони:

4. Для станції Зарічне (найпівнічніший райцентр Рівненщини) - це єдиний маршрут і єдиний потяг:

5. Приміщення станції ... кращі часи у минулому, чи може ще у майбутньому?


6. По вагонах!

7. В потязі можна все - переходити з вагону у вагон, сидіти в дверях під часу руху, сходити і потім його доганяти, одним словом, можна все :)

8. Готові вирушати:


9. Вже у вагоні і ... поїхали :)


10. Десь в тому боці за декілька кілометрів вже Білорусь:

11. Нормальні люди не катаються хто зна де з фотоапаратами, а збирають картоплю:

12. Починаються ліси, які будуть з обох боків майже до Антонівки:


13. Дуже кайфово сісти в дверях вагону, ловити вітер, майже торкатися ногами землі:


14. Пер сільва ад Антонівка :)

15. Росте на Поліссі майбутня Анна Кареніна :)) А якщо серйозно, то діти слухають у рельси ... Для чого? Ай донт ноу :(

16. Місцеві працюють, а не на потягах їздять :)

17. Всі мости на шляху потяга - дерев'яні. Ось найбільший з них:

18. Типові місцеві будинки - дерев'яні і з синіми вікнами:

19. Щоб схопити такий кадр - потрібно вистрибнути з потягу, дочекатися коли він буде рушати, в небо в цей час здіймається хмарка диму і після цього на ходу встигнути заскочити:

Наш поїзд йде вперед! Відвідати "кукушку" однозначно варто!

Озеро Синевір

Продовжую опис Закарпатських мандрів. Наступна точка на карті - озеро Синевір. Чомусь очікував побачити щось прям неймовірне - Перлина Карпат, Морське око, одне із чудес України і т.д, і т.п. Насправді ж - так озеро, так в горах, ну водичка прозора ... І що? Можливо для місцевих жителів воно і особливе, але як для жителя Рівненщини, де цих озер купа - насінг спешл :) Але все ж - трішки фото :)

1. Власне озеро:

2. Доки піднімаєшся до озера (йти щось близько одного кілометра), обабіч дороги тече купа струмків:

3. Повільно-замріяних ...


4. ... і стрімко-грайливих:


5. Йдемо дорогою вгору, а потім знову вгору:


6. І власне ось - озеро, ну знову ж таки - мене не вразило, звичайне якесь:

7. Навколо всього озера є ось такі стежинки для прогулянок, можна гуляти, гуляти і гуляти:

8. Струмки і джерельця є не лише по дорозі до озера, але і поруч з ним, підживлюють його водою:

9. І ще раз озеро, тепер з іншого боку:

Закарпаття, Міжгірський район

Друга подорож цього року - Закарпаття. Жили ми в селі Пилипець, Межигірського району, біля водоспаду Шипіт. В цьому дописі - фото гір, сіл і річок фром ераунд.

1. Карпати із-під хмар:


2. Підйомник на гору Маковиця:


3. Вигляд з Маковиці:


4. Серпантини:


5. Латориця обабіч Синевіра:


6. Селище Колочава і гори навколо:

7. Водоспад Шипіт. Зі зйомкою водоспаду була взагалі цікава історія. Водоспад знаходився в 20-25 хвилинах ходу від готелю, але постійні поїздки по довколишніх територіях і до водоспаду ми дісталися майже вночі наступного дня. Скажу відверто - водоспад мене вразив. ДУЖЕ красивий і ДУЖЕ потужний. Ну що ж ... переходимо до зйомки. Не видно не фіга. Ніч звісно місячна, але всі скелі над водоспадом вкриті деревами і ... і не видно взагалі не фіга. Ставимо фотоапарат на штатив, дивимося у видошукач - а там темнота, фотоапарат фокусуватися відмовляється :) Ставимо фокусування на мануал і на відчуттях пробуємо кадрувати і сфокусуватися. Витримка - 25 секунд :) Потім боремося з шумами у фотошопі і вуаля :) На трієчку :) Висновок - потрібно буде неодмінно ще раз повернутися до Шипоту, адже він реально крутий:

Олеський замок

За десять тисяч метрів від Підгорецького знаходиться ще один замок - Олеський. Це один з "найпопсовіших замків", але мені вдалося відвідати його вперше.

1. Власне, ось цей красень:


2. Замок видно ще з траси "Київ - Чоп":


3. А ось так виглядає він від входу на територію:


4. Ще один альтернативний вигляд:


5. Над входом стильний і дуже інформаційно насичений герб родини Даниловичів:


6. Олеський замок є філією Львівської галереї мистецтв, саме тому в парках і скверах, які його оточують - купа найрізноманітніших скульптурних композицій. Наприклад ось такий обкуре..., тобто веселий лев :)


7. Чи наприклад кам'яний х..., тобто концептуальний витвір сучасного мистецтва :)


8. Ось такий він, цей Олеський замок:

... і знову Підгірці

Про Підгорецький замок я вже свого часу писав на цьому блозі, ось тут. І от на минулих вихідних трапилася нагода відвідати Підгірці ще раз.

1. Галичанський лувр (для зйомок "Трьох мушкетерів" з цього плану замок "заретушували під лувр"):


2. Wellcome to the castle:


3. Велкам, велкам, донт ворі, Юкрейн із ріал юрееп :((


4. Алея до замку, залишки колись шикарного парку:


5. І знову привіт, давно не бачилися, 2 роки ...


6. Реконструкція і досі триває:


7. Цього разу вдалося потрапити на внутрішнє подвір'я, дивитися по великому рахунку там нічого, все було зачинено, вихідний же:


8. Дивитися нічого окрім привидів, але в них теж був вихідний :))


9. І ще раз алея, а вдалині собор святого Йосипа:


10. До зустрічі, до дуже скорої зустрічі: